Живи, люби просто мр й

Руслан Лукьяненко
Живи, люби і просто мрій

Ореолом обійняло,
Зняло темні відчуття,
Сонце щедро засміялось,
Повернувши почуття,
Почуття свободи слова,
Почуття безкрайніх мрій,
Відчуття,що ніби холод,
Пронизав до самих ніг,
Пішло тремтіння, відчуваєш,
А ти ж живеш, ти про це знаєш?
Не в тому суть, щоб їсти,пити,
Не в тому суть, щоб сльози лити,
Не в тім життя, пізнати болем,
Не перекриєш смуток горем.

І не відчуєш добрий ранок,
Не скуштувавши свій світанок.
Побачив мрію дуже близько,
І відпустив її так швидко,
Чом відмовляєшся від цілі,
Сидиш беззвучно на мІлині,
Зрозуміть навіть дитині,
Деградувати не повинні.
Життя одне , часу замало,
Думки по рифмі заквітчало.
Розмах ідей, пророчать щастя,
А вільний день дарує настрій,
Буття людей - часу наснага,
Як паралель, тамує спрага,
Від того просто що існуєш,
Візьми се в руки - запануєш,
Згадаєш те, що не згадати,
Дізнаєш, те чого не знати,
Зумієш те, що не зуміти,
Незрозуміле зрозумієш.
Почуєш те, що ще живріє,
Наснага подих перекриє,
Відчуєш дотиком раптовим,
Ти оглянтсь зусіль навколо,
Навколо тиша,  всі чекають -
Наступний хід, обов'язково,
Твій...
Не відсидишся просто в тиші,
Не має шансу в тебе більше,
Життя твоє, що хочеш твориш,
Цю тяжку лінь бори - побориш.
Як помилки, були раніше,
Життя раптово непотішне.
Потішся цим,  не обертайся, 
Про те що було не печалься,
Про те що є - цінуй, пишайся,
На інших, скрізь не ображайся,
І зрозуміть не намагайся,
Якщо думки чужі тобі,
Не залишайсь на самоті.
Живи, люби і просто мрій,
Та шаленій, бо ти живий,
 
Живеш один лиш раз, повір,
Зневір думки всі негативні,
Не віриш - просто перевір.
Життя одне - не витрачай,
Знайди себе і просто знай,
Що ти людина, ти живий,
Живи, люби і просто мрій...