http://www.stihi.ru/2017/06/13/6469
Оригінал:
В стручках зелених вщерть смаку і змісту,
а стебло заслабке та геть вусате...
Несу поживу в пелені до хати –
щоб готувати, ласувати, їсти...
А сонце нині, мов лякливий равлик –
ховається в закручену хатину –
в хмарину, що рухлива без упину,
та скнара – ні краплиноньки на трави.
Несе її кудись на спині сонце
і раптом підглядає у шпаринку
як я підсмажую цибулю, шинку,
римую з джерелом тепла – віконце,
що навстіж...
і розхристані фіранки
духмяним смаком діляться із ранком...
А за вікном зітхає щедре літо
по вінця медом сонячним налите...
12.06.17
Перевод с украинского Светланы Груздевой:
В стручках зелёных вдоволь сока, вкуса,
а стебель слабоватый и усатый.
Несу в подоле я добычу в хату –
готовить, чтобы лакомиться, кушать.
А солнце нынче выглядит улитом
и прячется в закрученную норку –
в ту тучку, что подвижна и проворна,
но скряга – и на травы не пролито…
Лишь на спине её катает солнце,
подглядывая в щёлочку с хитринкой,
как подрумяниваю лук с ветчинкой,
рифмую с родником тепла – оконце,
что настежь…
и распахнутые шторки
льют аромат вдоль улицы-скатёрки…
Вздыхает за окошком щедро лето,
до верха мёдом солнечным налито…
Аватар Автора оригинала