З кожною новою зустріччю все тяжче від тебе піти,
і серце лине туди, де як бджілка трудишся ти
розумію, що дуже зайнятий, що стомлений кожний вечір,
Але мені, повір, за щастя, обійняти тебе за плечі...
Мені тепло лиш притулитись, і закрити від радості очі,
я тобою хочу напитись, надивитись на тебе хочу!!!
Хоть і звусь не Костенко, не Ліна, та для тебе знову римую,
Бо душа жива і нетлінна, ТИ даруєш надію новую.
Руки ніжні, стомлені очі... Милий, рідний, коханий мій...
Хочу бути з тобою щоночі, хочу жить на планеті одній.
Не лякайся мене, благаю, бо на підлість не здатна я,
)))
Бо я щиро тебе кохаю, бо навіки тепер твоя
Можу вчинки робить безглузді, можу весь етикет зламать,
Лиш ми були б НЕ ПРОСТО ДРУЗІ, а могла б тебе обійнять.