Автор: Миклош Форма
Перевод с украинского языка Инессы Соколовой (авторизованный)
***
Ночные стихи – словно звезды… Как зори… Как грозные тучи…
Надежды… Ты их ощущаешь. Смысл жизни постичь захотел…
Другой раз – наброски, отрывки. Причина – раздором измучен,
И мысль прилетела мгновенно, обиду забыть не сумел.
Ночные… Их всё-таки больше, чем тех, что под солнцем приходят.
В дневных может быть прозаичность, усталость от множества лиц.
И тяжесть от слов на распутье, что тысячами хороводят,
Когда неудачею сломлен, катиться не хочется вниз.
Ночные стихи – словно жажда. В ночи им найти бы прохлады.
И могут морозом по коже. Хорош черновик – словно бриз.
Ночные стихи – это счастье… А счастье?.. Оно как награда…
В них вера, любовь – всё как в жизни… Сухая слеза – не каприз.
--------------
Оригинал: http://www.stihi.ru/2017/06/20/1065
***
Нічні ненаписані вірші... Як тіні... Як зорі... Як хмари...
Як мрії, котрі відчуваєш, та повністю не зрозумів...
А іноді віршів уривки нагадують сором від чвари,
котра промайнула миттєво, та сором забути не вмів.
Нічні... Їх чомусь значно більше, ніж тих, що під сонцем приходять.
Можливо, виною буденність і втома від сотень облич.
А може, й слова на заваді, що тисячами хороводять,
І, виснажений розмаїттям, ти сам собі кажеш: облиш...
Нічні ненаписані... Хочу – нічної віршів прохолоди.
Тієї – морозом по шкірі. І кожна чернетка – мов бриз.
Нічні ненаписані вірші... Як щастя можливі нагоди...
Де дуже багато – надії... І – трішечки – стриманих сліз...