Калина

Елена Сауленко
 Квітне калина,
 Я до неї лину,
 Бо вона- як дівчина чарівна:
 Білі намиста,
 гарячі вуста.
 Зачекай,- восени,
 Як впадуть білі сніги
 Повернусь до тебе я.

 Тож минув час,
 Завітала золота до нас.
 Дочекалась моя люба?
 Ніжними вустами
 Я тебе цілую,
 Ягідки червоні я твої куштую,
 Гірко солодкові
 Як кохання перше.

 Повертавсь додому.
 Як від поцілунку
 На вустах солодко,
 Та спадає думка:
 Дівчина Галинка,
 Що мене кохає,
 Та чекає досі-
 Хай сватів приймає!