Струна так гірко вже бринить,
В мені так важко і чаїться..
Воно само в мені болить,
Воно само в мені боїться.
І я, тікаючи в свій світ,
Шукала спокій та спокуту.
Живу я тільки 20 літ,
А стільки випила отрути.
Отрута була не гірка,
З любов’ю, дружбою, так далі…
Веде мене життя-рука,
І бачу: - теж вона в печалі.
Воно так наскучає вже,
Життя так важко нам проходить…
А вам всім наче байдуже,
Бо вам це - точно не зашкодить.
Воно само в мені болить,
Воно само в мені боїться.
І світ мій наче вже скрипить,
Та далі течією ллється..
М.Л.