хмари-мрійки
Кумедні хмари, що нанизані на мрії
за ними - далі: мов безодня океану вверх ногами,
лиш місяць молодий висвічує неспокій та надію,
він наче "серп", а може - "бик", що срібними хизується рогами!
Ми - дім для них! Для них ми - сейф
їм спокою бракує... от і в небо
ні не летять - пливуть собі спокійно в дрейф
чому? питання надскладне... мабуть, так треба!
Їм, хмарам, - смішно з дивних наших мрій!
Їм, навіть, байдуже - бо всі стечуть водою!
За ними прірви сподівань, страждань, надій...
До себе заберуть колись і нас з тобою!
Тим хмарам, що вгорі, - їм все одно!
чт-пт Brwin;w 2017 червень Поет ХХ сторіччя