Господи Боже, клянуся, більше ніяких фото
ніяких речей, що нагадує про минуле
і неважливо, що кращий за тисячі сотень
і неважливо, що він біля шиї, як дуло
Господи Боже, чи хтось вже натисне гачок
хай вже зірветься, хай вже стріляє на смерть
скільки ж це можна, скільки іще помилок
я ще зроблю, щоб життя все ішло шкереберть?!
Господи Боже, пусти, я ж тобі не всесильна
звичайна, слабка і ранима, прости мені те
що так покохала, як світ.. лиш зробити зусилля
його відпустити назавжди, і хай собі йде
Господи Боже, таке не забути нізащо
не розлюбити, не кинути, хай буде так
є люди, з якими навік, є такі, що лиш 'нащо?'
у мене , у нього своє. та без одного ми вже ніяк.