відпусти, я просила колись, коли виплакала всі очі
не могла уявити, як жити далі без тебе
що за звичка в людей така дивна , о небо -
і з тобою не хочу, і без тебе також не хочу
як би там не було, це в минулому, вже забуте
я лиш іноді згадую, щоб знов не робить помилок
я тепер завжди усміхнена, це викликає шок
у тебе і таких, як ти, що теж хочуть щасливими бути
у мене обручка на пальці, і ніжне тепло у кімнаті
я не плачу ночами - обіймаю кохані плечі
і я маю сказати щось дуже важливе, до речі
хочешь жити щасливо - відпусти все минуле прокляте
пам'ятай, але не утримуй, бо вперед тоді важче іти
біль - не зло, а одвічний та мудрий учитель
все, що світ тобі дасть, мусить навчить тебе жити
і не бійсь оступатись, щоб те щастя жадане знайти