Ховає сонечко у скриню вже тепло,
Згубила Осiнь свiй лантух з туманами,
Лiси забагрянiли, а село
Пiдмалювалось теж собi рум’янами.
А у гаях сороча трiскотня,
I трави на стежини похилились,
Пустує, бродить вітер навмання,
В садах медами яблука налились.
Вже не гудуть над квiтами джмелi
I надто довго дощик загостився,
Розвiшав на деревах кришталi
I хмарами в калюжах простелився.
А в хатi затишно i пахне чебрецем,
Муркоче котик онде на ослонi.
Вже вечiр, в шибку - мiсяць каганцем,
В печi- вогонь в шаленому чарльстонi.