Ти казала як жінка іде крізь дощі
Автор: Миклош ФОРМА, Украина
(перевела с украинского языка Инесса Соколова)
***
Если женщины путь сплошь с дождями – так это ж роман…
Но, сегодня мужчина в романе под ливнем промок.
Не имея зонта, не бежал, а укрыться бы мог…
Шёл и шёл по воде – в мыслях он покорял океан…
Зонт не подал никто и про дождь ничего не сказал,
Чтоб при сильной грозе уберечь смог себя от беды…
Не сказали, любя: – Не спеши уходить, обожди!
И мужчина спокойно, подчеркнуто дождь презирал.
Шёл под ливнем, – так ведал роман мой, новелла моя.
Прятал горечь в душе, не стонал мой отважный молчун.
Он мне нравился очень – бесстрашный, с душою из струн.
Потому что влюблённым сквозь дождь шёл, конечно же, я ...
-------------
Оригинал
http://www.stihi.ru/2017/07/13/3387 – на странице автора
***
Ти казала: як жінка іде крізь дощі – це роман...
А сьогодні романом під зливою був чоловік.
Він не мав парасолі, але не ховався, не біг:
Він ішов по воді – він негоди долав океан...
Хто йому не подав парасольку, про дощ не сказав?
Не сказав: захистися, себе вбережи від біди?
Хто йому не сказав: начувайся, мій любий, не йди?
І чому чоловік так підкреслено дощ зневажав?
Він ішов під дощем – мій роман і новела моя.
Він нікому ні словом не скаржився, мій мовчазний.
Він мені так подобався – мужній, безстрашний, земний.
Бо романом ішов крізь дощі неприкаяний я...