Я ступил на тропку смело
и ... застыл, оторопелый:
мерзкий Уж лежал на солнце,
грел лоснящиеся кольца!
Я попятился, вспотел,
сам, как змей, похолодел.
Подошла юннатка Поля:
- Испугался? Бедный Коля!
Бел, как вата!
Ты гляди,
тут без чувств не упади!
- Не дождёшься! Я не трус!
Я рептилий не боюсь. -
Ядовитую гадюку
запросто беру я в руку!
А ужа - так хоть сейчас! -
не опасен он для нас!
- Ну возьми, - смеётся Поля, -
Прояви мужскую волю.
- Я бы взял его, быть может ...
Но зачем его тревожить?
Пусть лежит себе в покое.
Я пойду тропой другою.
ПЕРЕВОД на УКРАИНСКИЙ ЯЗЫК
Вуж на сонячній стежинці
грів свої зелені кільця.
Як побачив я вужа -
у живіт забрався жах,
і холодний, і липкИй,
як отой мерзенний змій!
Підійшла юннатка Поля:
- Що, перелякався, Коля? -
Зблід від жаху.
Ти гляди
ще на землю не впади!
- Та хіба я боягуз?!
Я рептилій не боюсь!
Я, на спір, хоч і гадюку
запросто візьму у руки!
А вужа, то й поготів*,
аби тільки захотів ...
- Ну, візьми, - сміється Поля. -
Прояви, Миколо, волю!
- Та мені не важко взяти.
Та нащо вужа лякати? -
Лиш зроблю до нього крок я -
він втече в траву високу!
Краще - як він тут дрімає -
іншу стежку пошукаю!