За п вн ч Р здва

Игорь Степанович Шевчук
       За північ Різдва

1

Що нам ніч прошиває
й що ми прошиваєм?
Й що ми знаєм —
а ніч нас не знає?
Відлітає наш Бог?
голка лишається
зіронька вслід —
залишається сяйвом


Що нам ніч прошиває
й що ми прошиваєм
І заплачуть ялини
мов серце дитини
Відлітає любов?
голка лишається
палахкоче наш слід
залишається сяйвом!

А що ніч прошиває
й що ми проживаєм?
проривається північ!
залишається сяйвом

2

Звідки, музико, біле крило твоє?
світ без вершини
світ не вершиннеє п’є

гетерогамія —
ніч моногамії

білими-білими
                світлими-світлими
       крилами
білим-біла
світлим-світла душа ч’йогось генія
тільки літає — й конвалії
                білості п’є

Душа навернулась до вишніх
і мукає серце моє
в Христі наче в яслах
просвітлення хлівове
є
розчинилось в любові
розчинилось і в музиці
серце чиєсь!

8, 9.01.2013