без тебя мне не справиться

Михаил Дубривный
прості та щирі почуття
Притисну я до себе милу
Лишь пошепки,тобі казав
Не лишу тебе, не покину

Повірив сердцем, в ті слова
Знайшов потужну, в собі силу
Повірив, як мале дитя
Ти зігріваешь мою віру

Дивитися, як в небеса
У твої очі,блакиті ніжність
Захопить враз,спів голоса 
Палаю тілом, тіеї ж миті

Триматись за руки,плисти
Залишити, цей обрій, квіти   
Одним життям, на волі ми   
У вічності подітись,злитись

Не дасть мені, твоє імья
Так легко згинути в полоні
Я розірву окови долі
Бо ми тепер одна сімья
   
Бо ти щось більше за життя
Одна єдина, неземна, і світла
Прозора, чиста, та й без дна
Огорнешь річкою, всі днини

Своє незаймане дитя,таке привітне   
В долонях, я тобі приніс,краплинку літа
Таємне значення,всіх сліз, де ще не вбито
Нове народження, як мрію, ти вагітна

Сміливі,почуття та щирі
у слові, неможливо вільні 
Лишатися на небесах 
Не помічати бруд довколо,що сліпить   

Із Землі, де люди сповнені та злі, палкого горя
Ходити в осліп нам, чи ні,ховати різнобарвні зорі
Або світитися на повну у ночі
Замалювати дикі сни,незнати болю

Будинок свій,для свого роду берегти
Тримати в злагоді, і згоді, і в любові
І бути тільки,справжніми людьми
Батьками кращими,для молодої крові