* * *
Пілотові Миколі Половому присвячую
Мов крізь хмари політ —
із просвіту в просвіт!
а все меншим є світ
і все більше є неба —
і неба!
помолитися, Боже,
до Тебе
і сліпим не носити одвіт
а внизу...
на тонах золотая стіна
ген до сонця одна
аметистом тепліє
і мліє...
Божий хрест
ніби перст
золотіє...
ним показує в небо вона —
пристаріла
на горах
церківка...
14.12.1999