поетесi

Олись Лапковский
гадаю має сенс дарувати вірш лише коли він обпікає пальці
потім сенс вірша зникає
він холоне як і почуття що його створило
вірші покинуті напризволяще діти
що тиняються від серця до серця щоб поставити підпис на бланку підтвердження батьківства
наші вірші ніколи нас не впізнають коли зустрінуться з нами очима
вони втечуть від нас як від найстрашнішого лиха