Дитинство забуваємо по трішки,
Пройшло воно, немов і не було,
Та всі стежки, стежинки і доріжки,
Приводять нас щоразу у село.
На зустрічі шкільні, немов на свято,
Де дружно так збирається наш клас.
І ось тепер, річниця аж тридцята
Зібрала на побачення знов нас.
Ми всі давно жінки і чоловіки,
І навіть внуків має дехто вже,
Але душа не має зовсім віку,
Бо вік – помітка в паспорті лише.
Наш клас - найкращий в світі, самий класний,
Хай буде, друзі, все у вас гаразд,
Ви бережіть себе, життя прекрасне.
Ще років п’ятдесят бажаю бачить вас.