Запечалилось лiто...

 
Запечалилось літо барвінкове,
Чом цей час сам себе обганя –
Шиє осінь в гаях павутинками
Для дерев золотаве вбрання.

На світанку з холодними росами
Я лелію не пройдену путь.
Десь вже плачуть дощі над покосами.
Скоро осінь, бо айстри цвітуть.

У рожевім, у білім, в ліловому
Я веселку побачу ясну
І у літі своїм барвінковому
Залишаюсь чекати весну.