Він ховався за сміхом (Мог прикрыться он смехом)
Автор: Миклош Форма, Украина
Перевод Инессы Соколовой (авторизованный)
***
Он прикрыться мог смехом – приятнее всё же, чем слёзы.
Ни к чему принимать эту слабость от мужа сердечной...
Предостаточно в жизни навиделась с ним она прозы.
И уже заслужила тепло и улыбки навечно.
Мог прикрыться и словом с иронией, шуткой... Старалась,
Стать счастливой хотела она, оценив пустяки.
Всё прощала ему, обвинять никогда не пыталась,
За насмешку не раз целовала, прощая, в виски…
Иногда уходил он в молчанье, стихом окрылённый,
А она, как никто, преуспела смолчать даже в споре.
Поцелуй в тишине много слаще, желанней любовный.
Разделить при молчании проще и радость, и горе…
-------
Оригинал
http://www.stihi.ru/2017/07/27/9588
***
Він ховався за сміхом, бо сміх – завжди кращий за сльози.
А навіщо їй бачити слабкість її чоловіка.
Вже доволі вони у житті начиталися прози.
Вже вони заслужили на усмішки теплі довіку.
Він ховався за словом – легким, іронічним, безхмарним.
І вона так щасливо сприймала відтінки іроній.
І вона навіть часто його залишала безкарним,
хоч сарказмом грішив, а вона – цілувала у скроні...
Він ховався в мовчанні, мовчання – політ красномовний.
А вона, як ніхто, так уміла помовчати поруч.
А іще у мовчанні – солодший цілунок любовний.
І ділити в мовчанні приємніше радість і горе...