На синьому небi летiла хмаринка,
Неначе бiленька пухнаста краплинка,
Немов вiд лелеки легенька пір'їнка,
Кудись в далечiнь пролiтала хмаринка.
А поряд iз нею летiли за вiтром
Одна за одною, немов бiлi квiти,
З вiночка розплетенi, нiби привiти,
Хмаринки маленькi, мов янголи-дiти.
Зустрiлись у небi хмаринки летючi,
Сховались за сiру високую кручу,
З'єднались у грозную хмару могучу,
Щоб впасти дощами на землю квiтучу,
Щоб вмити дерева, кущi i травинки,
Вiконця вiд пилу обмити в хатинках,
В калюжах зiбратись багацьком краплинок.
I знову на небi з'явилась хмаринка,
Яка разом з iншими в синiм безкраї,
Неначе пір'їнка легенька літає,
I янголом свiтлим по небу ступає,
Та з дозволу Бога грiхи вiдпускає.
Погляньте у синєє небо без краю -
Там, наче пір'їнки, хмаринки лiтають...