Холодний погляд крижаних очей...
Напівпорожня філіжанка кави,
Й нестерпний присмак тих ночей,
Де у твоїх руках все забувала...
Сьогодні знаю-мусиш ти піти.
Дружина,діти-все є так банально.
Та далі жити як?Куда втікти?
Адже забути все це нереально.
Мовчиш...То і не треба слів,
Іди скоріш,тебе я відпускаю.
Все буде тепер так,як ти хотів,
Лиш наостанок,щастя побажаю.