Що за потороча поміж нами?
Ходить вряди-годи, бешкетить,
За жало смикне на глум до драми,
А чи теревені глупотить.
І раніш, і дотепер, повіки
Ще на разі править. Далебі!
Гупне в дих, оманює на скрики,
Ще й відбиток влупить на чолі.
І тоді заклякнеш, зойкнеш із нічев’я:
«Що вчинилось!» Все в макитрі шкереберть!
А поливана злоріка злиденьів’я
До голизни всю ганьбу здере на дерть!
Скруха – угрызения; Потороча - страшилище;
далебі – право (восклицание);
поливана – глазурованная, здесь означает притворный лоск;
злоріка злиденьів’я – злоязычница ехидства, оголяет сущность.