Буваєте ви неусміхнені,
А часом і навіть сумні.
Для вас заплету я мереживом
Крилаті й яскраві пісні.
У душі залечу пригнічені
Промінням своїм золотим.
І мрії високі засвічені
Плекатиму в серці яснім.
Для вас засміюся веселкою
На небі крізь хмари проб'юсь,
Майну павутинкою лагідно
І в бабине літо ввіллюсь.
Розвію я смуток і прикрощі,
Зцілю добрим словом жалі.
Тож у душу мою заквітчану
Заходьте дорослі й малі.
Там тепленько,привітно,затишно
Там співають завжди солов'ї.
Я стану сестрою чи матір'ю
Колисатиму на крилі.
Забуяю яскравим вересом,
Поміж осені сірих днів
І життя знов воскресне нерестом
Й забуяє цвітом садів.