ukraine
серпень-павук
вже по-тихеньку плете собі бабине літо,
крок мій, як друк
колишніх, чорних тих машино-писаних літер.
колишніх – так!
літер, що б’ють не папір, як тоді, але душу.
чорний той знак,
римою закарбувати на серці все ж мушу.
час для подяк –
осінь дари вже духмяні нам щедро готує,
та на полях
втомлених сонцем нещадним, дощ спрагу вгамує.
м`ої плоди -
це і скорбота, і посмішка літу, що гасне…
я не один –
мрії ведуть до нової весни мене власне.
літо піде -
осінь із сивим дощем з’їсть усю павутину,
але про те,
сам я перлиною в тій павутині застину.
спогади рук
все це без жалю зруйнують, в вітрах зачарують.
серпень-павук…
так, ці комахи і справді у світі існують.
06.08.17
последняя редакция 08.08.17