Замрiянi зорi

 
Замріяні зорі! За віями - даль...
Стернею стежину шукати -- така невимовна то мука!..
Я знаю, що поки не скресне вода...
Я знаю! Я чую! Я бачу, та пісня гірка від розлуки...

                Озеро - моє!..
                Неба синь - твоє!
                Там від тихих  сліз
                Зорі  ти приніс...

                Я буду падати, мов сніг...
                Як тихий  щем тобі до ніг...
                Посеред  сяйва віднайду
                І ти почуєш: "Так  люблю!"

Сніжинами сльози... Розлуки біда! Той біль насвітанку... 
Так сумом у дійсність заломлені  руки!..
Серденьком -- лід! Всесвiтом -- град, біль!
Почуй же! Ця пісня гірка від  розлуки!..

                Озеро - моє!
                Неба синь - твоє!..
                Там від тихих сліз
                Сонце ти приніс!..
               
                Я буду падати, мов сніг...
                Як тихий  щем тобі до ніг...
                Посеред  сяйва віднайду
                І ти почуєш: "Так люблю!"

Буває, напевне, таке почуття. Та бачу, та чую, та знаю,
Як дивом тремтливим  воно нас торкнулось!
Моє ти замріяне небо! Моє ти  життя!
У озері -- зорі!.. Тривоги і сльози поснули!..
               
                Озеро - моє!
                Неба синь - твоє!
                Там від тихих сліз
                Щастя ти приніс!..

                Я буду падати, мов сніг...
                Як тихий  щем тобі до ніг...
                Посеред сяйва віднайду...
                І ти почуєш: "Так люблю".