Не втiкай у осiнь

Вера Бондаренко-Михайлова
Не втікай ти в осінь - ще буяй
Щирістю всіх слів, дум, обіцянок
І мене зимою не лякай:
Бач над ставом - зоряний серпанок.
Не чекай же літньої пори,
Що несе любові сподівання.
Слухай, як біляві явори
Зізнаються в щирому коханні.
Зачаруй словами серце знов, 
Щоб усе було у нас, як вперше!
Я розбурхаю твою любов,
Щоб зацвів ти, мій жаданий верше.