Я люблю твої світлі очі,
Розум, щирість, усмішку твою,
Ніжність, думку твою пророчу,
І доріжку, що разом стою.
Твої скроні люблю сріблясті,
Теплий дотик твоєї руки,
Навіть біди люблю й напасті,
Що судилося разом пройти.
Твою втому люблю терпляче.
Всі гіркоти твої переп'ю,
Пам'ятаючи те хлоп'яче
І нестримно жагуче - "Люблю".
Най пошле тобі Боже віру,
Благодаттю тебе огорне.
Що судилось - грішми не зміриш,
А кохання величне й святе.