Осенний день, осенний день, осенний!
О, синий день, о, синий день, о, синий!
Осанна осени, печаль! Осанна.
Неужто осень? Снова осень та же.
Последних астр прощальный взгляд, с немою болью.
Ковер причудливый из птиц летит над полем.
Багдадский вор, укравший лето, вор известный!
Лишь плачь кузнечика в траве средь смолкших песен.
*******
Осінній день, осінній день, осінній!
О синій день, о синій день, о синій!
Осанна осені, о сум! Осанна.
Невже це осінь, осінь, о! – та сама.
Останні айстри горілиць зайшлися болем.
Ген, килим, витканий із птиць, летить над полем.
Багдадський злодій літо вкрав, багдадський злодій.
І плаче конік серед трав – нема мелодій.