Кущ малини палає в світанку…
Обережно торкаюсь рукою.
П`янким медом охоплює ранок,
Обіймає навколо собою.
Нерухомо стою і вдивляюся -
Що то сіре? Немов кошеня! -
Таке сонне, неначе дитина
Пробудилась з солодкого сна!
Сяду поруч з солодкою вишнею,
Запах хмелю доносять луги…
Поки сплять всі - милуюся тишею…
Спокій вбранно панує в душі!
Ледь не де, вже собака загавка,
Тьмару ночі - захоплює день…
Розумієш - життя того варте,
Щоб забути про все і завмерть.