Прилуки

Павел Лунь
Не хоч зустрітися? - Не дуже.
Та що з тобою, любий друже!?
Чому на пиці кисла мина!?
Чому страждаєш, як дитина!?
Чому розбитий телефон твій!?
Навіщо пишеш до повій!?
Та що тебе ось тут плекати??
Знов хничеш:
"Не буду більше я кохати..."
Та ні, жартую, припини!
Та заспокойся! Досить пити!
Досить!
Знов підводить очі.
Йому згадалися ті ночі.
Ті всі дівчата що клялись...
Та прошу, друже, не журись!
Навіщо пишеш про повій!?
Нащо вбиваєш розум свій??
Навіщо згадуєш ті муки!?
Навіщо!?
Знову палить ті "Прилуки"..
І знов отруту заливає.
Йому страждань вже вистачає,
На ранок не згадає все це.
Та туга близько. Вечір йде.