http://www.stihi.ru/2017/08/20/8522
Оригінал:
А я назвав дощем ці кілька теплих крапель.
І хай торочить хтось, що не такі дощі.
Я чую: у краплин – маленькі ніжні лапки,
і, значить, слово «дощ» – ледь чутно шепочи...
А я назвав віршем рядків відверту повість.
І хай повчає хтось, як пишуться вірші.
Окремо кожен вірш ледь чутно пише совість –
пиши і довіряй лиш шепоту душі...
А я назвав любов'ю кілька поцілунків.
І про кохання хай розказують вони –
всі ті, хто у житті не знали цих стосунків:
любов і поцілунки – лишаться мені...
Вольный перевод с украинского Светланы Груздевой:
…А я назвал дождём всего-то десять капель,
И пусть толкуют мне: арбуз – не вся бахча,
я слышу, что у капель маленькие лапки,
и, значит, слово «дождь» расслышу и шепча…
Стихом я назову слов откровенных повесть.
Пусть поучают все, как пишутся вирши'.
Отдельно каждый стих чуть слышно пишет совесть –
Пиши и доверяй лишь шёпоту души…
Любовью я назвал и поцелуев горстку,
И про любовь пускай они раскажут мне –
Все, кто за жизнь не выпил и любви напёрстка,
Не знают: в поцелуйном кроется огне…
Аватар Автора оригинала