ЛИСТОПАДА БЫ…
Листопада бы… Только он в августе просто немыслим,
Может, разве что ветер под ноги случайно швырнёт
Обездоленной горстью пока что зеленые листья –
Оберег от жары завершит свой последний полёт.
Листопада бы в августе… Как мне его не хватает!
Как припухших от страсти, любовью отмеченных уст.
А бессовестный август коварно жару замышляет.
Пусть плетёт он интриги свои, я его не боюсь.
Наконец-то дождусь – ведь сентябрь очень скоро, и осень,
И октябрь переменчивый, после – в ноябрь войду.
За жару, может, август прощения тихо попросит,
Я – прощу. Только август я осенью в гости не жду.
21.08.2017
Оригинал http://www.stihi.ru/2017/08/06/9269
--------
Листопад не завадить... Та де листопади у серпні?
Може, вітер хіба позриває і кине до ніг
ще невинне, не жовте, знедолене листя зелене,
що людину від спеки рятує, немов оберіг.
Листопаду у серпні... Мені листопаду бракує.
Так бракує в коханні любов'ю утомлених вуст.
А безсовісний серпень про спеку підступно міркує.
Хай міркує інтриги свої, я його не боюсь.
Врешті-решт дочекаюся я – скоро вересень, осінь,
буде жовтень мінливий, а потім – і мій листопад.
Ще у мене пробачення серпень за спеку попросить.
Я – пробачу, та серпень уже не запрошу назад...