Упоминание о Сябровичах

Ольга Немыкина
                Перевод с белорусского

По росе спозаранку
Босиком я бегу.
Славят песней зарянки
Сож на сочном лугу.

Там в лощине, за рощей,
Где трава высока,
Лозам косы полощет
Будто мамка, река.

Гладит луг бородою
Лик покорной реки.
Бьют с целебной водою
Здесь ключи-родники.

Я ключей светлоликих
Вкус храню и привет.
До сих пор земляникой
Пахнет утром рассвет.



Успамнiн аб Сябровiчах

Па расе на світанку
Я бягу басанож
Праз лугі, дзе заранкі
Славяць песнямі Сож.
Дзе ў лагчыне за вёскай
Дываном асака,
Лозам косы палошча,
Бы матуля, рака,
Луг гулліва казыча
Твар ракі барадой,
Скрозь пульсуюць крыніцы
З жыватворнай вадой.
Напілася я ўранні
З тых чароўных крыніц –
І дагэтуль світанні
Пахнуць сокам суніц.


Галина Гузенкова