Все чекала тебе, виглядала
Все лічила без тебе роки.
Відбалакала,відщебетала
Про кохання дівоче рядки.
Все тягло до тодішнього снігу,
Де останній твій слід під вікном,
Де малюнки на вікнах боліли,
Коли дмухав на них ти теплом.
До порогу котилося пір'я,
Згадка-сум,як той ключ відлітав,
Що ми разом удвох проводжали
Під осінню симфонію трав:
Вже пожовклих,місцями заснулих,
Тихих, млявих,засмучених,злих -
Потім снігом війнуло-кружнуло
І той шепіт під снігом затих.
Не подумалось,що розлука йде
Не на мить одну, а на літа.
Білим золотом мені в голову
Сум по тобі стежки випліта.