вольный перевод с украинского
стиха Маргариты Метелецкой "Життя - чи небуття?",
источник здесь:
http://www.stihi.ru/2017/03/23/3971
Уже не высветит рентген,
что сделал яд цикуты-
у мира нынче взломан ген,
и в жизни фальши путы.
Взгляни, в природе мирный смысл:
дожди после пороши...
А тут в борьбе за деньги мы,
повсюду правят гроши!
Уже из почек прут листки,
вернулись к гнёздам птицы...
Тут к счастью рухнули мостки,
стальным сердцам не спится.
В лесах пеньки, и в реках муть...
Чтоб быть планете нищей
и в страхе гибельном тонуть
на мёртвых пепелищах...
Прибудет скоро марту вслед
апрель цветущий славный...
Но не ушли от старых бед
католик, православный.
О люди! К вам взывает Бог:
"Чем вас лечить от дури?
Вас не страшат болезни, смог,
тайфуны, смерчи, бури?"
Земля хранит ужасный рак:
любви в ней не хватает...
И сколько может длиться так?
Пусть каждый выбирает:
в единстве счастье жить иметь
иль в бездне огненной гореть?!
Оригинал:
Вже не висвічує рентген,
Як діє міць цикути -
У цього світу зламан ген,
Він зараз геть зіпсутий!
Поглянь - в Природі мирний сенс...
Дощі після пороші...
А тут - лиш боротьба за пенс,
Повсюдно правлять гроші!
З бруньок проклюнулись листки,
До гнізд вернулись птиці...
А тут - загублено містки
До щастя... Й душі - з криці...
У ріках - твань... Пеньки - в лісах...
Планету райську нищим
І вибудовуємо страх
На мертвих попелищах...
Ще трохи - й березню услід
Заквітне квітень славний...
Але не топлять давній лід
Католик й православний...
О, люди! Та ж волає Бог:
"Що вас спинити змусить?"
Ні пошесть не страшить, ні смог,
Тайфуни й землетруси?
Земля - жахи! - суцільний рак -
Любові ж бо бракує!
То, може, годі жити так?
Хай кожен поміркує:
Чи щастя єдності - ЖИТТЯ...
Чи всім - в безодні небуття?