Август разливает грог,
угощает хлебом сдобным.
Пригласил на диалог
тёплый вечер дождик дробный.
Радуг лента пролегла
между гор в лазурном небе,
будто краску пролила,
закружившись в танце Феба.
Пахнет пряная полынь,
алоизия, вербена
с этим фрапэ балерин
нынче сцена сокровенна.
Август яркий встречу ждёт,
варит кофе с бергамотом.
Грусть, конечно же, пройдёт.
Подготовившись к полёту,
Ангел светлый виновато,
снова штопает крыло.
покрывает серым крапом,
всё, что душу с болью жгло.
С корнем злобу вырывает,
убаюкивает боль
и надежда оживает
там, где ждёт корабль Ассоль…
***
Серпень розливає грог,
пригощає хлібом любо.
Запросив на діалог
теплий вечір дощ під дуба .
і веселка пролягла
поміж гір у синім небі,
ніби фарбу пролила,
від кружляння в танці Феба.
Пахне пряно так полин,
алоїзія, вербена
мов би фрапэ балерин
ця алюзія надхнення.
Серпень зустріч ту чекає,
варить каву з бергамотом.
Смуток з серця витікає.
І готує до польоту.
Світлий янгол мій, неквапом
знову штопає крило.
Покриває сірим крапом,
все, що душу запекло.
Злість з корінням вириває,
заколисує ту біль
і надія оживає,
і пливе мета між хвиль…
***
Разлівае жнівень грог
i частуе хлебам здобным.
Запрасіў на дыялог
цёплы вечар дожджык дробны.
I вясёлка пралягла
паміж гор у сінім небе,
нібы фарбу праліла,
закружыўшысь ў танцы Феба.
Пахне стэпавы палын,
алаізія, вербена,
быццам фрапэ балерын,
гэта сцэна патаемна.
Жнівень зноў сустрэч чакае,
каву варыць з бергамота.
Сум із сэрца выцякае,
і рыхтуецца к палёту
зноў анёл – наш мілы сябар,
цыраваць пачаў крыло.
Пакрывае шэрым крапам
ўсё, што душаньку пякло.
Злосць з карэннем вырывае,
Памяншае сваю боль,
і надзея ажывае –
Ў гэтым поспех, шчасця соль...
25.08.2017