Весна

Лера Голуб
Весна – паскудний, неспокійний час.
Ти вечорами тільки й граєш в карти.
Летить хмарина, мов малий пегас,
Лунають ниці та вульгарні жарти.

В соборі тихо тріскотять свічки. Табачний дим здіймається до неба.
Шукаю я приховані стежки
Та згадую проникливого Фрейда