В цьому полі силовому "Om mani padme hum"
вітер стишений зітхає і роса не опадає
десь згори звучить сопілка,
білка хрумотить горішком
ОМ
Oh, my God! - кричать експати, рижі голови задерши,
на мітлі летить корова, проштрикнувши місяць рогом
Вас чого на Киселиху* привело о першій ночі?
Полякались? Що ще буде! Тут сьогодні чорну месу
правлять ті, що позривали всі трибки,
що глузд тримають.
Пентаграма запалала - будуть на'довго уроки.
Кроки, кроки ледве чутні. Ноги у м'яких пантофлях
Піл старий скрипить, зітхає. Хто там? Хто там?
Знов почулось?
Пів століття, окрім тебе, вже
нікого тут немає.
- Де би я не був, я відчуває твою присутність, Учителю.
- Так і є. Цей зв'язок не розриває ні простір, ні час.
- Ти так пов'язаний з багатьма?
- Гадаю, що так. А ти?
- Іноді мені здається, що знаходжуся в гігантському силовому полі,
коли медитую. Враження, що нас тисячі, чий розум та серце
на одній хвилі коливань.
- Ти добрий знак. Ти - поцілований в маківку матір'ю світу цього.
Хвиля екстатичного спокою та гармонії огорнула обох.
Все звучить, усе вібрує: клен, калина та осика
Дика яблуня та груша і Петрові батоги
Бабка, джміль, пустун-метелик
Навіть кажани поснулі час від часу тета хвилі
випускають з-під пахви.
В цій симфонії всесвітній
Чутно Будди муркотіння
Він сьогодні диригентом
у кота Васька вселився,
примостився на осонні:
ніби спить, а ніби й ні.
"Om mani padme hum"
Алілуйя!
Харе Кршна, Харе Рама!
ОМ!
* Киселиха - Замкова Гора в Києві
© Copyright: Валентин Лученко, 2017