Твоє місто зустріло пронизливим холодом.
Та замість таких мені потрібних доларів,
/Що зберігав на останній квиток/
Я знайшов у кармані - тугу,
Я вже не хлопець, не друг,
Тебе немає тут зовсім.
А в повітрі витає вже запах осені.
На годиннику восьма п'ятнадцять.
Мені час йти до своєї станції,
А з ким ти та як - це вже не моя справа.
Маршрут мій: Київ - Варшава.
Він обіцяє життя по-новому,
Але не втекти від себе, це усім відомо.
Твоїх хвилювань не треба, я впораюсь якось,
Спостерігаю за небом, звідки ж біль тут узялась?
Чи кохав, чи ні, який вже сенс,
До біса?
Награлись.
Фініш.
Завіса.