Осіннє листя проситься в обійми,
Його зрива назустріч байда-вітер,
А небо плаче сумом літніх літер
І вже пташки зібралися у прийми.
Я вірю, знову та пора настане
Коли струмочки хори затівають,
Коли віночки із пісень найкращих
В веселім гаї пташки заспівають.
І стане гарно: І земля і небо
Немов святкують весняне вінчання,
І все довкола, як оце побачить,
Вже заспіває разом гімн коханню.
Перевод с украинского Светланы Груздевой:
http://stihi.ru/2020/11/05/9890
Листва осенняя объятий просит,
Её срывает встречный лодырь-ветер,
А небо плачет грустью летних литер,
И птицы в примаки спешат под осень.
Я верю: снова та пора настанет,
Когда ручьи начнут сбиваться в стаи,
Когда совьют венки из лучших песен
В весёлой роще птицы хором, вместе.
И расцветут тогда земля и небо,
Как празднуют венчанье в дивной нови.
И все вокруг душою, из потребы,
Поддержат светлый гимн святой Любови.