Плаче осінь, походжа стежками –
У журбі одна на самоті.
Ліс притих в зажурі, в дрімоті
Бо тепло змінилося дощами.
Літнє відлітало павутиння,
Мжичка, холод: сумно навкруги…
Чорні від вологи береги
Слабо гріє сонечка проміння.
Вже в минулім листя кольорове,
Бо пожухло від дощів дарма.
Пізня осінь, скоро вже– зима…
І тепло, як вітер тимчасове.
Владимир Ольховой. 2 Сентября 2017.