Отже дощик вересневий,
Листя щастям тріпотить.
Осінь, але день веселий
У калюжах мерехтить.
Стали справи заповзято.
Млява* геть-геть відійшла.
І в дитяче світле свято
Радо стежка закружля.
І штовхає за імлою
В спину Сонце хмари: «Геть!»
Променистою габою
Накриває поле ледь.
Кучерявая Калина
Красну хустку одягла.
Як усміхнена дитина,
Доля шляхом потекла!
* Млява – по русски «жара»