Блискавицi серця LXIX, Нiнина

Юрий Лазирко
1.

пригадуєш Ніну
з панельного піднебесся
номер шість
із талією
у дві моїх
з Італією
в голові
спідницями
що не знали коліна
з femme на тілі
і у душі

2.

в її думках
осіли оси
дивилася на хлопа
косо
вважала біса
не так босом
а як посильних слів
зв'язком

шукала поміж
крапок
ком
а по темницях темних
кішки


3.

до неї схимниці
ходили сповідатись
в ліжко
між стегнами
обнявши обопільно
шиї
вони шукали
те
що цноту вмиє
уб'є у соромі жагу


4.

пригадуєш її
угу

вона не вміла
зла творити
вдавати бідну
інтернетом жити
і лікуватися від чвар

вона
чудовий куховар
але між відьмами
невдаха
варилася
під схопленим смолою дахом
у соці рідному
до сліз

5.

її ніхто не переріс
у вмінні
бавитися словом
у баченні себе
готовим
завжди доречним
і сухим

для неї
був цей світ
глухим
сліпим
і немічним до краю
таким
що любить
і карає
таким
що забуває все


6.

у краплі світла
моря сенс

вона дивилася
на прикрість
вовком
присіла згодом
на траву
і голку
до року часу
і па-па
бо прикрість
до вовків
сліпа
а кожна мить
світам заглада

7.

пригадуєш її
ту Ніну
згадуй
яка велася
і вела
себе весело
і квапливо
і викликала
сміху зливу

вона
пішла
і проросла
в моєму серці
самотою
вона нагадує
собою
наявність стін

8.

у нас немає більше нін

нема з ким осені
ділити Нінин слпін

лиш подорожчала
в кафешці кава
звикаєш до новин
і змін
то
ледь солодких
то
гіркавих

14 Вересня, 2017