Радiсна жура. Маргарита Метелецкая

Фили-Грань
                Вольный перевод с украинского:

О, непостижно бодрая хандра!
И «молодею» – бьётся в сердце слово…
Зачем, о Боже, эта радость снова,
Когда про старость думать бы пора?

Когда пристало слушать журавлей,
Летящих в предначертанные дали,
Не налегать, как прежде, на педали,
А тормозить! – останешься целей…

Не скрыться ж – душу вылукавит снег,
И Осень не метнётся на подмогу…
Лишь пробренчит всё тот же блюз – ей-богу,
Чтоб выманить слезинку из-под век!..

И всё же, мёдом стань, моя печаль! –
От нежности невиданной я таю,
Всем естеством быть рядом с Ним желаю…
И грусти – места нет в моих речах.

Любовь, Надежду, Веру, – всё имею.
Пусть кто и усомнится, – МОЛОДЕЮ!

                Оригинал: http://www.stihi.ru/2017/09/14/10314

          «Это Наше уединение есть столь великое добро, что ему завидуют Ангелы... Всё, что составляет тебя, преисполнено Мной. Посвяти себя Мне в излиянии чувств и Я возьму тебя всегда ещё ближе, вплоть до Единения».

                Габриэлла Босси, Дневник «ОН и я»


    О, незбагненна радісна жура,
    Що стука в серце словом: «Молодію!»
    Навіщо, Боже, нею володію,
    Коли про старість думати пора?

    Коли доречно слухать журавлів,
    Що клином путь торують в звичні далі,
    Коли пора не тиснуть на педалі –
    Не витрачать ні пороху, ні слів? –

    Все'дно ж бо вхопить душу сніговій...
    І Осінь не заступить без'язика...
    Лиш пробрязчить осінній блюз музика,
    Щоб викотить сльозинку із-під вій...

    І все ж, осолодись, моя печаль,
    Закохана та ніжністю волога! –
    Я всім єством бажаю бути з Богом –
    І глупство – біль та смуток у речах...

    Любов я маю, Віру та Надію –
    Нехай не вірять – але молодію!
_____________________

Гифка отсюда: http://symbo.ru/ru/http/filedetailed?rid=31&file_id=256771