Вуса виноградні зачепилися за стріху. Гілки груші вклонилися донизу, жінки йдуть збирати хмизу. Малеча погоняє гуси до ставу. Я городська, дивилася б безкінечно на цю життєву виставу. Потім, йшли до річки Сейм, чиста, прозора вода, мов кришталь, так би вічно й дивився б на цю блискучу даль. У берега лілеї розквітли, сідаймо в човен та й рушаймо за течією. Самобутня Українська Земля, скарбами нетлінними зповнена. Любуюсь тобою, серце твоїм теплом наповнено.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg