Відпускаю соловейко,
Відчинивши вранці клітку
Та летить він недалеко-
Тількі з гілки та на гілку.
Чи вже небо не блакитне?
Чи то квіти не бархисті?
Чи в дібровних храмах зникли
Переливи з перехвистом?
Чи весна п*янким повітрям
Ліс збудити забарилась?
Та й сама, завжди привітна,
Щось сьогодні зажурилась?
Нам з тобою все ясніше,
Що старієм помаленьку,
Бо співає все тихіше
В наших душах соловейко