Про телефоннi дзвiнки

Наталья Бидненко
 
Коли мені подзвонить друг –
То й телефон стає теплішим
І ніби дихати вільніше,
І радість шириться навкруг.
Дзвони частіше, любий друг!

Коли подзвонять вороги –
Я не ридаю безутішно
І не ховаюся поспішно.
Мені змагання до снаги.
Дзвоніть же, милі вороги!

І знов озвався телефон –
Байдужість щось мені лепече
І так їй хочеться підперчить,
Бо тут нещирості вагон…
Замовкни краще, телефон!