Дивний вересень

На Манжетах Вишиванки
Спалахнуло од вітру намисто,–
Дозрівають калинові брості.
Й чорнобривці рясніють врочисто,
Ждуть мене щосуботи у гості.


Біля хвіртки собаки терплячі
Піджидають на ласий шматочок.
Як же хороше зараз на дачі,
Душу радує кожний куточок.


Попід вікнами айстри барвисті,
При дорозі кущі хризантеми.
Виноград бовваніє у листі,
Виділяються кетяги темні.


Зрідка падають долі горіхи,
Чи ж в траві відшукати всі вдасться.
Дивний вересень щедрий і тихий,
Для душі – кульмінація щастя.