На http://www.stihi.ru/2017/09/04/3014
Часы пустые – хороши ли,
Что нам даны для размышления?
Молчит ещё в тиши мобильник,
И мы – ни звука, мы – в сомнениях…
Не рядом мы – а хорошо ли,
Что повстречаться нам немыслимо?
Что быть не парой наша доля
На том краю, с калиной чистою...
Что трудно сладить, хорошо ли,
С препятствий кУчей, не отчаяться?
И вопрошать ромашку в поле,
Любить дано ли нам, печалиться…
Узнать должна я, почему же,
Коль чувства вовсе не притворные,
Зачем украсть стремятся душу,
Сломать, как вишенку покорную?
Кто враг мне, кто мой друг – на веки,
А кто родимый, словно матушка?
Узнаю - вплавь осилю реки,
Согрею солнышком на травушке.
4.09.2017
Чи добре?
Чи дОбре, що є чАс довІльний,
який даЄться нам на рОздуми?
У тиші ще мовчить мобільник,
І ми – ні звуку, ніби годимо…
Чи добре, що надійна відстань
Не дозволяє нам зустрітися?
У парі чом не йдеться містом,
Де на калині зріють «китиці»…
Чи добре, що здолати важко
Всі перешкоди й не казитися?
Не бійся, ворожи, ромашко,
Чи бути разом, чи любитися…
Чи добре?.. А дізнатись мушу,
Коли кохання – найсправжнісіньке…
Чи просто хочуть вкрасти душу,
А чи спиляти, ніби вишеньку?
Хто ворог, хто вже друг – довіку,
А хто рідненький, наче матінка?
Як взнаю, подолаю ріки,
Щоб гріти сонечком у затінку!