Ос1нь золотоволоса

Тонина Аг
Осінь.
Золотоволоса.
В коси
ранками
тумани-роси.
Боса.
Ніжки по стерні
покосів.
В неба
сонечка промінчик
просить.
- Сонця? – небо усміхнулось:
- Досить…
Дощиків не знала
досі?

 - Сльози.

Вітер витре личко,
… і цілунок в щічку…

Осінь…